29 вересня в розпал мюнхенський подій Польща направила в Прагу ультиматум з вимогою передати їй частини Тешенській Сілезії, які польським військам не вдалося завоювати під час воєн за встановлення нових меж Польщі в 20-х роках. Перед лицем небезпеки спільної польсько-німецької демонстрації покинута союзниками Чехословаччина поступилася і 2 жовтня 1938 р. польські війська окуповували Тешенскую Сілезію (близько 300 кв. км).
Услід за тим польські представники спільно з угорськими стали домагатися територіального переділу в зоні Підкарпатської Русі, що входила до складу Чехословаччини, з тим, щоб Польща і Угорщина отримали загальну межу, що "відрізує" Чехословаччину від Румунії, її союзника по Малій Антанті. Потім до участі в розділі Підкарпатської Русі отримала запрошення і Румунія, яка проте його не прийняла.
Берлін не підтримав польські і угорські вимоги. У Німеччині готувалися до розділу Чехословаччини на чеську і словацьку частині, і союзниками Берліна в цьому питанні були словацькі націоналісти, які були категорично проти передачі Подкарпатья кому б то не було. У Варшаві відмова Німеччини підтримати Польщу була сприйнята як ознака наявності в Берліні власних планів, що далеко йдуть, на сході Європі. Польський уряд став судорожно намагатися знайти партнерів для протидії німецьким спрямуванням.