З 1943 м. Німеччина різко посилила натиск на Токіо з метою спонукати Японію до вступу у війну проти СРСР. Проте про це не могло бути і мови. Ті труднощі, з якими Японія зіткнулася на Тихому океані, і тривала "в'язка війна" в Китаї практично виключали таку можливість. Хоча в спільній з Німеччиною декларації з приводу виходу зі світової війни Італії 8 вересня 1943 м. Японія і підтвердила свої зобов'язання по "Потрійному пакту", вона одночасно дала роз'яснення Радянському Союзу відносно своєї прихильності радянсько-японському пакту про нейтралітет 1941 р. Тоді ж за наполяганням СРСР Японія погодилася почати обговорення практичних питань, пов'язаних з ліквідацією її концесій на Північному Сахаліні і переглядом умов радянсько-японської риболовецької конвенції з урахуванням нових умов, висунених Радянським Союзом.
В той же час СРСР не мав наміру загострювати свої відносини з Токіо. Москва не була готова до війни проти Японії і не збиралася в неї втягуватися. У цьому питанні між США і СРСР не було єдності. З січня 1943 р. американська адміністрація обережно, але наполегливо пропонувала створити на території радянського Далекого Сходу ряд баз для американської авіації з метою нанесення з них ударів по позиціях японських військ. Проте ця ідея була рішуче відхилена радянською стороною - частково із-за побоювань, що американські спецслужби зможуть дістати доступ до стратегічно важливої інформації і дислокації радянських сил на Далекому Сході.