Глобальність кризових явищ 1929-1933 рр. була обумовлена поширенням хвиль депресії з Північної Америки і Західної Європи на усі держави світу, хоча і в неоднаковій мірі. Згідно із статистикою, найбільший збиток понесли США, Канада, Німеччина і Польща (падіння обсягів виробництва в нижній "точці" в порівнянні з 1928 р. більш ніж на 50%); відчутний - Австрія, Нідерланди і Чехословаччина (відповідно - на 30-40%); порівняно невеликий - Великобританія, Японія, Данія, Румунія (близько 20%). Важко переживали кризу аграрно-індустріальні країни Латинської Америки. З цим безрадісним фоном, по офіційних заявах Москви, контрастували високі темпи зростання економіки СРСР, переведеної до 1929 р. на планову основу. Проте скорочення сільськогосподарського виробництва, голод на селі і відновлення карткової системи свідчили про вплив кризи і на радянську економіку.
Криза охопила традиційні і нові галузі господарства, хоча останні - у меншій мірі, що пояснювалося порівняно високою питомою вагою державного сектора в "молодих" галузях. Більше, ніж удвічі скоротився випуск засобів виробництва. Приблизно на таку ж величину впав об'єм торгівлі, транспортних перевезень і фрахту. Продукція сільського господарства не могла знайти збуту на ринках із-за зменшення платоспроможності населення, викликаної масовими звільненням працівників нерентабельних підприємств, а також виникнення значної різниці між цінами на промислові і сировинні товари, тобто "ножиць цін". У фінансовій сфері упродовж 1929-1933 рр. відзначалися сплески інфляції, падіння вартості акцій, дестабілізація ситуації на валютних біржах, що змусила США, Великобританію і Францію остаточно розлучитися з планами відновлення "золотого стандарту".
Ніколи раніше економічні потрясіння не супроводжувалися такими масштабними соціально-політичними наслідками. Високий рівень безробіття, характерний для розпалу кризи (до кінця 1931 - початку 1932 р. налічувалося більше 26 млн. безробітних), падіння рівня життя середнього класу - службовців, інтелігенції, дрібних підприємців, розорення фермерів - не повний перелік чинників, які знищили надії на подолання труднощів. Була істотно підірвана віра в традиційні цінності лібералізму, які у поєднанні з успіхами науки обіцяли відкрити дорогу до благоденствування.