Перемога в громадянській війні давала основу вважати радянський режим досить стійким, щоб підтримувати з ним економічні і торговельні стосунки. Ідея "санітарного кордону" залишалася актуальною політично, але економічно вона ставала нерентабельною. Ділові кола суміжних з Росією країн, а потім і інших держав Європи і Азії стали висловлюватися на користь врегулювання економічних стосунків з Росією і відновлення господарської співпраці з нею. 16 січня 1920 р. Верховна рада Антанти прийняла рішення відмінити відносно Росії економічну блокаду.
У 1920-1921 рр. відбулися перші економічні переговори Росії із західними партнерами по лінії Всеросійської центральної ради споживчих суспільств, делегації якої відвідали Естонію, Данію, Швецію і Великобританію. Обговорювалися в першу чергу питання експорту російської сировини і золота.
У травні-червні 1920 р. економічні питання послужили приводом для неофіційних переговорів в Лондоні між радянським торговельним представником Л.Б.Красиным і британським прем'єром ллойдом Джорджем, в ході яких британська сторона пов'язала дозвіл тих, що накопичилися між Росією і західними країнами економічних проблем з відновленням нормальних стосунків. Йшлося про гарантії ненападу з боку Росії для країн Прибалтики, визнанні царських боргів і недопущенні антибританської пропаганди. Ця ініціатива була в цілому розцінена на заході позитивно. На тій, що проходила 21-22 червня 1920 р. в Булонь-сюр-заходів (Франція) чергової сесії Верховної ради Антанти було вирішено продовжити переговори з торговельними представниками Росії.