Після початку Другої світової війни Німеччина намагалася притягнути Іран на свою сторону, пропонуючи йому військову допомогу. Не покладаючись на привабливість цих пропозицій для Ірану, німецькі служби не унеможливлювали здійснення в Тегерані пронімецького військового перевороту. У серпні 1941 р. в Тегеран прибув шеф німецької розвідки адмірал Канарис. Проте радянські і британські служби в Ірані, тісно співпрацюючи один з одним, спрацювали більше оперативно.
У цих умовах за узгодженням з Великобританією Радянський Союз в серпні 1941 р. на підставі ст. 6 радянсько-іранського договору 1921 р. ввів в Північний Іран свої війська. Одночасно з південного заходу до країни увійшли британські контингенти. Війська обох держав незабаром окуповували усю країну. У Тегерані сталася повна зміна влади. Реза-шах був змушений до зречення від престолу і повинен був покинути країну. Новим шахом став його син Мухаммад Реза Пехлеві. На вимогу СРСР і Великобританії дипломати і усі інші представники Німеччини і її союзників були вислані з Ірану.